Бідзіля
Микола Іванович
Кандидат
біологічних наук, біофізик, радіобіолог, президент Товариства "Закарпатці
в м. Києві".
(на фото: М. Бідзіля з братом Степаном)
Народився 9 грудня 1930
року в с. Сасово Виноградівського району на Закарпатті у багатодітній
селянській родині, в якій було восьмеро дітей.
Батько – Бідзіля Іван Іванович (1896-1990 рр.),
селянин. Мати – Бідзіля
(Шуба) Ірма Федорівна
(1898-1940 рр), селянка.
Одружений. Дружина –
Бідзіля Марія Семенівна – народилась 29 вересня 1952 року в м. Берегово на
Закарпатті (хімік-технолог -закінчила Київський національний університет (КНУ)
ім. Т.Г. Шевченка. Син – Бідзіля Іван Миколайович (1977 р. н.) – юрист-міжнародник,
закінчив КНУ ім. Т.Г. Шевченка.
Початкову школу закінчив
у рідному селі (1-3 класи – русинська школа, 4 – 5 класи – угорська). Навчався
в угорській горожанській школі – у м. Королеві, а потім (за радянських часів)
закінчив українську середню школу.
У 1954 р. з
"червоним дипломом" закінчив біологічний факультет Ужгородського
державного університету. Працював учителем СШ в с Вільшани Хустського району на
будівництві Закарпатської Теребльо-Ріцької ГЕС.
З 1955 р. навчався в
аспірантурі Інституту фізіології і генетики рослин НАН України м. Києва. У
цьому ж Інституті працював науковцем до 1990 р.
У 1959 р. захистив
кандидатську дисертацію на тему "Дія малих доз іонізуючої радіації на
ферментативні системи організму".
Автор близько 150 наукових робіт, у тому числі
трьох монографій. Упродовж 17 років викладав курс радіобіології і біофізики в
Національному аграрному університеті.
З кінця 50-х років М.І. Бідзіля разом з колегами-закарпатцями
починає гуртувати навколо себе вихідців із Закарпаття з метою допомагати один
одному, підтримувати, зберігати і примножувати традиції своєрідної культури і
побуту Закарпаття за межами "батьківської" землі.
На політичному обрії
постать Бідзілі з'явилася під час активізації Народного Руху України. З 1988 р.
– член Центрального проводу, голова колегії з питань екології НРУ.
З 1990 р. – депутат
Московської райради м. Києва двох скликань. У 1990 – 1995 рр. –голова
Московської ради, голова ради й виконкому, Представник Президента України і голова
держадміністрації Московського району м. Києва.
13 липня 1991 р. з
ініціативи М.І. Бідзілі вперше в Україні на честь першої річниці проголошення
Суверенітету України перед Московською радою було піднято національний
жовто-блакитний прапор.
Зараз очолює Київське
міське відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів і є президентом
Товариства "Закарпатці у м. Києві".
З травня 2002 року – помічник-консультант
народного депутата України по виборчому округу № 74 (Закарпаття) Сятині Михайла
Луковича.