Короткі нариси історії Сасівської церкви.
Греко – католицька парафія в Сасові була організована в 1693 р., а доти на правах філії підпорядковувалась греко – католицькій парафії в Чорнотисові. У переписі парафії, проведеному в 1750 – 1752 рр. тодішнім єпископом Мукачевської греко – католицької єпархії Михайлом Ольшавським, відзначено, що в Сасові «церков дерев’яна стара, із найсильніших брусів збудована самими парафіянами, поправу не потребує, але мала для народу». Тут згадано про дерев’яну церкву, але збереглись перекази, що у Сасові була кам’яна церква, збудована у 1460 р. і освячена на свято Покрови. Дерев’яну церкву на початку ХІХ ст. спустили, розібравши вниз по Тисі, тобто невідомо куди. Тоді ж, у 1810 р., у селі побудували нову кам’яну церкву і освятили на свято Михайла. Ця церква проіснувала до 1933р.
За даними "Шематизму" (перелік парафіян греко – католицької єпархії), в 1814 р. в с. Сасово проживало 647 чол. греко – католицького віросповідання, а в 1915 р. - 1486.
(Церква Св. Михайла) Протягом сторіччя число вірників у селі виросло більше, як у два рази. Через це з кожним роком більшає потреба в будівництві нової церкви. Вірники звернулись за допомогою до чехословацького уряду, який відкрито не переслідував греко – католицьку церкву, але допомоги не надав, посилаючись на господарську кризу. Отже, громада вирішила будувати нову церкву своїми силами. У 1925 р. були обійдені 407 хати і зібрано 550 підписів, якими стверджувалась згода на зруйнування старої церкви і побудови нової а також було складено протокол про перебудову церкви. З цього ж року почали звозити каміння на будівництво. Зберігся документ, в якому йдеться про те, що 10 травня 1933 р. рознесли стару церкву, а в серпні 1933 р. почали будувати нову. В цьому документі вказується, що було зібрано з громадян села 367 тис. корун. Був введений так званий податок із землі на будівництво церкви: з одного кобла (0,04га) кожен житель села сплачував 10 корун, якщо ж селянин мав менше землі, або взагалі не мав, то мав відробити певну кількість днів або годин. За виконану роботу давали квитанцію такого зразка:
Сочка Янош відробив 5 днів 1936 XII. 5. Куратор Бідзіля Іван.
Також з кожного двору платили з кожної душі певну суму, крім цього, люди добровільно давали гроші. 
Отже, у серпні почали будівництво нової церкви, і 10 вересня 1933р. відбулось урочисте закладення і освячення першого каменя у фундаменті церкви. Освячення здійснив Олександр Ільницький. До основного каменя була закладена капсула, в яку поклали опис короткої історії сасівської греко – католицької церкви і громади, також у цьому "документі" вказується, хто був тоді існуючим чеським президентом, написане прізвище священика, який освятив, також було докладено гроші (з кожного виду монет і паперових купюр по одній штуці).
15 листопада 1936 р., в неділю, на передодні свята Св. Михайла місцевим священиком Стефаном Ільницьким був освячений ветовий хрест новозбудованої церкви: і на свято Михайла канонік Олександр Ільницький посвятив ще недобудований храм для дочасного богослужебного користування, через відсутність грошей у громади, будівництво і облаштування церкви було припинене (1937).
У церкві був забетонований лише престол, далі був самий пісок, але вірники пристрасно молились, приходячи до церкви.
Будівельні роботи продовжились в 1938 р. Місцевий пахор отець Стефан Ільницький, щоб підготувати своїх вірників до посвячення новозбудованої церкви, запросив до Сасова для проведення святої місії отців Василіан (чин святого Василія великого). Перед святом Преображення Господнього на протязі трьох днів 14 – 16 серпня оо. Стефан Реметило і Себастьян Сабол проводили святі проповіді і разом із світськими священиками сповідували побожних вірників до пізньої ночі. Свята місія закінчилась ввечері 16 серпня освяченням місійного хреста. Місіонерами за ці дні проголошено 11 святих проповідей.
На свято Преображення Господнього, 19 серпня 1938 р. за участю близько 6 тис. вірників і всього окружного духовенства, єпископом греко-католицької єпархії Олександром Стойкою була урочисто освячена нова, гарна і велична Сасівська церква. До освячення нової церкви храмові свята проводились 21 листопада на св. Архангела Михайла, але тепер на прохання вірників Папа Пій XI дав Сасівській церкві дозвіл на проведення храмового свята на день Преображення Господнього.
(Церква Преображення Господнього)
Зберігся перелік священників, які служили в Сасові з ХVІІІ ст.:
1. Василь Попович 1765 – 1787.10.7.
2. Іван Медвецький 1787 – 1821.
З. Василь Медвецький 1821 – 1837. 20.4.
4. Діонізій Чопей 1837. 20. 7. – 1841. 9.
5. Олександр Долинай 1842. 1. 7. – 1874. 10. 4.
6. Ніколай Долинай 1874. 7. – 1897. 2.
7. Василій Кафланович 1897. 3. – 1916
8. Іван Озарій 1917. 2. – 1932. 1. 10.
9. Стефан Ільницький 1932. 1. 10. – 1948. 15. 5.
10. ДІіонісій Шуба 1948. 15. 5. – 1949. 1. 3.
11. Стефан Ільницький 1949. 1. 4. – 1952. 5. 11.
12. Андрій Шимша 1952. 11. 1. – 1990.
13. Андрій Штефко 1990 – 1995.
14. Іван Розман 1995 до сьогодні.
В архіві греко – католицької громади с. Сасова зберігся інвентарний опис церковного майна. Серед нього є цінні речі, придбані церквою ще у XIX ст. і які збереглися донині.
Серед них: у 1880 р. придбані Ієрейський молитовник, Євангеліє, шарф для церковного одягу, дзвін легкий і дзвін більший (за 360 і 300 карб.). Дзвін великий було придбано у 1926 р. за 4000 кар. Також є ще один великий дзвін, придбаний у 1907 р. вагою 582 кг. Він був виготовлений у Дюрі. За розповіддю очевидців, церковні метрики, що не дійшли до нас, були спалені з приходом на Закарпаття радянської влади.
(дзвін легкий, дзвін більший, дзвін великий)
З приходом радянської влади на Закарпаття восени 1949 р. греко – католицьку церкву с. Сасова було зареєстровано як православну. А 3. 02. 1954 р. остаточно передано православній громаді. З 1952 р. у Сасівській церкві служить Андрій Шимша, який погодився з переходом церкви у православ’я, але все ж служив службу за греко –католицьким обрядом, і це громаду влаштовувало. Далі буде....
| 
