Форма входу

Категорії розділу

Історія села [1]
Історія
Історія церкви [3]
Історія церкви
Відомі люди [17]
В цьому розділі дані короткі біографічні дані людей які народились в Сасові і досягли значних успіхів у житті.
Школа [0]
Школа
Творчі здобутки [1]
В розділі розміщено творчі здобутки наших односельців

Пошук

Календар

«  Квітень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Block title

Block content

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Неділя, 24.09.2017, 07:49
Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт села Сасово
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » 2010 » Квітень » 12 » СВЯЩЕНИКИ – МУЧЕНИКИ. Шуба Діонісій
19:01
СВЯЩЕНИКИ – МУЧЕНИКИ. Шуба Діонісій

Шуба Діонісій – помічний свяще­ник церкви Преображення Господнього (19 серпня) у с. Сасово Виноградівського р-ну.

                                                  

Народився 26 квітня 1915 р. у сім'ї греко-католицького священика Павла Шуби та Етели Карцуб у м. Ужгород. Закінчивши 1934 р. Мукачівську гімназію, продовжив навчання в Ужгородські духовній семінарії. 12 липня 1940 р. був рукоположепий на священнка єпископом Мукачівської єпархії Олександром Стойкою. Після висвячення єпископ призначив його парохом у с. Новоселиця Виноградівського р-ну, 1943 – 1949 рр. працює помічним священиком у с. Сасово, де парохом був його тесть Стефан Ільницькні (1933 –1952). Уже наприкінці 1948 р. о. Діонісію місцеві власті співробітники КДБ пропонують возз'єднатися з російським православ'ям.  Він не погодився.  Уже тоді, розуміючи тогочасну обстановку, розпочав навчання на курсах шоферів.

На початку 1949 р. йому, як і іншим священикам Греко-католицької Церкви, заборо-нили виконувати душпа-стирську роботу, тоді він по-чав працювати шофером. Перебував під строгим контролем працівників КДБ. Його часто викликали на індивідуальні "бесіди", чинили на нього шалений тиск, щоб     змусити перейти до російського православ'я. І 27 червня 1950 р. він, передостаннім (128-им) серед греко-католицьких священиків, підписав відозву про перехід до російського православ'я, проте не погодився па співпрацю з орга­нами КДБ. 9 жовтня 1950 р. о. Діонісія заарештовують, а Закар­патський обласний суд  18 грудня   1950 р. згідно з ст.54-10 і 54-13 КК УРСР засуджує на 10 років позбавлення волі з пораз­кою в правах терміном па 5 років і конфіскацією належного йому майна.  Після суду був відправлений  через Львівську тюрму-розподільник у табори ГУЛАГу м. Воркути, де його безкоштовна праця використовувалась на підземних і поверхневих будівельних роботах у вугільних шахтах. Він спільно із своїми олтарними братами оо. Миколою Бобітою, Юлієм Желтваєм, Стефаном Грегоровичем, Стефаном Петепком, Іваном Оросом, Елемиром Ортутаєм, Іваном Скібою та іншими відбував незаслужене покарання на вугільних шахтах м. Воркути. Зазнав багато душевних і фізичних мук, але, як і всі інші греко-католицькі священики, залишився вірним сином Католицької Церкви. Важка праця в таборах фізично виснажила і підірвала здоров'я. о. Діоиісія як інваліда 2 грудня 1955 р. було звільнено з - під стражі, і йому було дозволено повер­нутися додому.  Приїхавши  в м. Ужгород,  він включається в підпільну душпастирську роботу, одночасно працюючи робітником Ужгородського керамічного заводу. В 1973 р. йде на пенсію з державної роботи, продовжуючи підпільну душпастирську. Після легалізації Греко-католицької Церкви 20 листопада 1989 р. він, як і всі священики, не шкодуючи сил і вміння, допомагає у створенні і реєстрації греко-католицьких громад й уже відкрито служить Служби Божі, хрестить, вінчає і т.д. На підставі ст. 1 Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р. о. Діонісія Шубу реабілітовано 10 грудня 199і р. Отець Діонісій 25 квітня 1993 р. після 43-річної перерви відслужив св. Службу Божу біля Сасівської церкви під хрестом, а 16 травня 1993 р. люди, які називають себе "право­славними", зустріли свого колишнього священика поведінкою, яка не личить християнам. Він і сьогодні, хоч і відсвяткував уже 80-річчя від дня народження і 55-річчя душпастирської діяльності, служить Служби Божі і докладає всіх зусиль, щоб якнайкраще обслуговувати вірників.

Дружина о. Діонісія Шуби, Анна Ільпицька, народилася у с. Скотарське Воловецького р-ну в сім'ї греко-католицького свя­щеника Стефана Ільницького та Єлизавети Азарі 17 квітня 1920 р. Закінчивши Ужгородську жіночу учительську семінарію, працювала вчителькою початкових класів, 20 червня 1940 р. вийшла заміж за священика, з яким по сьогоднішній день ділить всі житейські турботи. Вона була і є активним і добрим помічником у нелегкій душпастирській роботі о. Діонісія. У чорні дні тоталі­тарного режиму її, як і всіх дружин священиків, було позбавлено можливості працювати за фахом. Згідно вказівки облвно від 30 серпня 1946 р. за № 025 Севлюшський окрвно наказом № 58 від 20 травня 1947 р. звільнив з учительської роботи Анну Степанівну Шубу. Померла в 2010 р., похована разом з чоловіком в Ужгороді. 




СТЕФАН   БЕНДАС. ДАНИЇЛ   БЕНДАС // СВЯЩЕНИКИ – МУЧЕНИКИ, СПОВІДНИКИ ВІРНОСТІ.. Ужгород. Видавництво "Закарпаття". 1999. Ст.: 279 – 281.


Категорія: Історія церкви | Переглядів: 996 | Додав: Istorik | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2017